СПОСТЕРЕЖЕННЯ

0

Днями призвела вранці Лева в дитячий сад.

Зайшли в роздягальню.
У роздягальні, крім мене і Лева, знаходяться: вихователька, одна дитина без батьків, двоє дітей і дві їхні мами. І така картина маслом.

Точніше – три картини.

Молодша група дитячого саду.
Діти 3-3.5 років.

Картина перша

Мама стоїть і бурчить:

– Знімай колготки. Знімай вже колготки. Давай швидше. Я на роботу вже з-за тебе спізнююся!

Стоїть поруч. Допомагати йому не збирається і невпинно бурчить.
Дитина сидить похныкивает, постогнує мляво і робить вигляд, що ось прям зараз ось-ось почне знімати колготки, але по факту нічого не відбувається. Так тривало, поки я не пішла.
Картина друга

Мама сидить на лавочці поруч з дитиною, і канючить:

– Ой все! Годі ревти! Ось вистачить! Ти прекрасно вмієш сам знімати колготки, ось і знімай!

Поруч дитина сидить і реве:

– Мама-допоможи-мама-допоможи я не вмію хныыыыы.. мама-допоможи-мама-допоможи хныыыыы…
Але мама непохитна:

– Ти вмієш сам. Тому я допомагати не буду знімай. Я чекаю!

– Мамапомогииииии хныыыыыы… мамапомогииииии хныыыы….

Картина третя

Поряд з самотньою дитиною, батьки якого, ймовірно, надто поспішали на роботу, тому питаннями переодягання не переймалися зовсім – привели, залишили і пішли. Так от, поруч із цим сидячим з трусах і в майці зі знятою з однієї ноги, але не знятої з другої ноги колготиной дитиною, сидить вихователька.

Дитина сидить і реве.
Нічого не каже.

Вихователька каже:

– Знімай колготки. Ти вже великий. Треба самому знімати колготки. Не треба плакати. Знімай колготки сам. Ти вже великий. Вас у мене в групі більше 20-ти чоловік, я не буду кожному знімати і надягати колготки. Знімай сам. Не треба плакати. Знімай колготки. Що ж це таке буде, якщо я кожному буду знімати колготки! Вас у мене в групі більше 20-ти людей! – і так кілька разів покругу.